Бути готовим до школи - не означає вміти читати, писати та рахувати. Бути готовим до школи - означає бути готовим усього цього навчитись
Сьогодні усі батьки серйозно готуються до вступу дитини у школу: витрачається чимало коштів на придбання всього необхідного, ретельно обирають навчальний заклад, дитині дають цінні настанови. Але ж просто вдягнути дитину у красиву форму, дати до рук модний ранець із різнобарвними зошитами – цього не достатньо. Дуже важливо – психологічно підготувати дитину до школи. Саме психологічний аспект допомагає дитині навчатись чи, навпаки, гальмує навчання, незважаючи на хороші інтелектуальні дані.
Що ж це таке, психологічна готовність дитини до школи? Це необхідний і достатній рівень психічного розвитку дитини для засвоєння шкільної програми в умовах навчання в чималому колективі однолітків. Психологічну готовність можна сформувати ближче до семи років шляхом розвивальних занять .
Психологія, як наука, виділяє два аспекти психологічної готовності дитини до навчання у школі: особистісний (мотиваційний) та інтелектуальний. На інтелектуальному рівні в дитини має бути певний рівень розвитку пізнавальних процесів (пам'ять, мислення, логічні зв'язки, мовлення, увага тощо). На мотиваційному – дитина має бути готова до зміни власної соціальної позиції, дуже важлива наявність бажання вчитись. Дитина може з радістю піти до школи, але це ще не означає, що дитина бажає чи готова вчитись. Ходити до школи й навчатись у школі - дві різні речі.
До успішного навчання у школі дитину слід підготувати, допомогти їй розвинути власні навчальні здібності. Дати поштовх до розвитку, а не навчати програмі першого класу вже в дитячому садочку. Навчання шкільній програмі до першого класу завдає дитині величезної шкоди, а саме її самооцінці, оскільки вчитись дитині належить тоді, коли в неї достатньо зрілі та розвинені для цього навчальні процеси. Також дитині знадобиться вміння долати труднощі, доводити розпочату справу до завершення.
Для успішного розв'язання задач у майбутньому дитині необхідні розвинені аналітичні навички: уміння порівнювати, робити висновки та узагальнювати. Для розвитку цих здібностей достатньо прочитати дитині книжку та попросити її переказати те, що вона запам'ятала, відповісти на деякі запитання батьків чи вихователя за змістом книжки. Це допомагає дитині розвинути вміння аналізувати зміст прочитаної книги, а значить, і зміст задач у майбутньому. Також це сприяє формуванню зв'язного мовлення, поповнює словниковий запас дитини новими словами, допомагає сформувати увагу. уміння зосереджуватись, пам'ять, потребу в пошуку відповідей на запитання, а також формує вміння керувати своєю поведінкою, виконувати певний час не дуже цікаві вправи. Усі ці навички слід виробляти через щоденну гру (ігри, ліплення, аплікація, спільне читання, спілкування під час прогулянки), а не у формі епізодичного навчання.
Особистісна готовність – це потреба спілкуватися з однолітками, здатність виконувати роль учня, адекватність самооцінки дитини. Важливо створити мотивацію для дитини, щоб у неї виникло бажання вчитись, пізнавати щось корисне й важливе. У цьому їй допоможе розповідь батьків про школу. Але це допоможе тільки в тому разі, якщо батьки не будуть дитину лякати школою, намагаючись привити серйозне ставлення до навчання, а дадуть дитині яскравий образ позитивної моделі шкільного життя
Як же по-справжньому готувати дітей до школи?
Підготувати шестирічну дитину до школи - значить дати їй певне фізичне загартування, настроїти психологічно і морально до систематичної щоденної праці , підготувати мислення дитини до навчання.
Бажання вчитися або допитливість, бажання пізнавати - це ті nepшi риси вдачі, які потрібно розвивати і виховувати у майбутнього школяра.
І. Пізнавальні навички.
Навчайте своїх дітей найпростішим формам порівняння аналізу, синтезу, вмінню робити узагальнення, навчайте спостережливості. (Наприклад, покажіть дитині будь-який предмет і попросіть розповісти про нього все, що він знав :”Яблуко кругле, солодке, з обох боків рожеве». Ось і все, що дитина може сказати. Ваше завдання - направити увагу, дитини на з'ясування всіх ознак і властивостей предмета, також розширити знання дитини про тe, де воно росте, як утворюється, скільки достигає тощо).
Дуже доцільно в цьому випадку загадувати дитині загадки, які ті із задоволенням відгадують. Можна пропонувати загадки з неповними ознаками. (Наприкпад, красивий смачний, достигає в кінці літа... «Помідор». - «Ні , кавун». Виникає дискусія, протягом якої з'ясовується, що ви не уточнили певних ознак). Це дуже важливі пізнавальні завдання. Вони розвивають у дитини готовність до засвоєння достатньо складного навчального матеріалу.
Систематично потрібно проводити з дітьми спостереження за природою. Спостерігати за деревом, квіткою, птахом… Більше потрібно тренувати дитину в розповіді. Тема розповіді може бути будь-якою (гра дітей, опис тварини, перегляд діафільму, прогyлянки).
Важливо, щоб дитина навчилася розповідати без додаткових питань з боку батьків, навчилася цілісно передавати те, що спостерігала або бачила, використовуючи при цьому правильні форми слів і висловів.
ІІ. Навчальні навички.
Часто батьки вважають, що підготувати дитину з математики - це навчити рахувати до 100, 1000... Математичне мислення пов'язане насамперед не з цим, а з вмінням знаходити певну залежність величин, орієнтуватися в математичній ситуаціі, виконувати цілий ряд логічних операцій. Спід навчити поняттям "більше”, "менше”, «дорожче», «дешевше», «порівну». Як зробити більше, менше, як зрівняти?. Дпя цього потрібно використовувати різноманітний матеріал: конструктор, кубики, смужки паперу. Навчити збирати об'єкти за зразком і за поданими умовами. Оволодінню навичками рахунку допомагають різноманітні доручення. Навчайте дітей відраховувати, викладати, приносити певну кількість предметів за названим числом. (Наприклад, "Принеси стільки тарілок, скіпьки у нас членів сім ї; Рахуй, скільки потрібно покласти ложок, чи всім вистачить, скільки не вистачає»).
3найомте дітей з цінами, вартістю, кількістю. Також потрібно допомагати дітям здобувати навички порядкового рахунку в межах 10. Це робиться під час гри. (Наприклад, постав іграшку в ряд і порахуй їх зліва направо: перша, друга, третя тощо. Потім одну з них заберіть. Дитина повинна визначити, яку за рахунком іграшку забрали. Або попросіть принести четверту, шосту тощо. Або при малюванні. Дається завдання дитині намалювати п'ять червоних кружечків, а на четвертому провести зелену смужку).
Подібні завдання подобаються дітям. Таким чином вони без труднощів опановують порядковий рахунок. Наведемо приклади ще декількох важливих ігор-завдань.
Граючись з кубиками, запропонуйте розташувати їх у різних порівняннях: 3 і 1, 2 + 2, 1 + 3. Нехай , дитина спробує розкласти число на два менших: 6 = 4 + 2, 5 = 1 + 4 тощо.
Для свідомого оволодіння рахунком важливо до школи навчити також дитину за допомогою эагальновідомої мірки виміряти довжину, ширину, висоту предметів, визначати об'єм посудин. (Наприклад, навчитись визначати, скільки склянок, ложок води входить у чайник, гпечик, горнятко. Поміряти практично, скільки входить, на скільки більше?).
Під час прогулянок розвивайте окомір дітей, навчайте перевіряти його за допомогою умовної мірки (кроку).
Навчайте також своїх дітей орієнтуватися в часі. Для цього потрібно привчити їх вкладатися у відведений час при виконанні якоїсь роботи (малювання, конструювання, прибирання).
Прагніть, щоб діти знали назви місяців, послідовність днів тижня і пір року, визначали час за годинником з точністю до півгодини.
Важливо навчити дітей орієнтyватися не тільки в часі, але й у просторі, так, щоб з'явилося розуміння понять «від» і «до», «вперед» - «назад», «вниз» - «вгору», «праворуч» - «ліворуч».
Корисною буде і гра «Вгадай, що змінилося?». Суть її в тому, що ви пропонуєте дитині подивитись на предмети, потім заховати один або, змінивши його місце, пропонуєте вгадати, що змінилося.
Якщо діти люблять малювати, можна задавати їм інші завдання. Просимо, наприклад, намалювати три зелених кружечки у правому верхньому кутку, під ним - два червоних, зпіва від червоних - ще що-небудь. Це робиться з метою навчити дитину розрізняти верх-низ, правий і лівий бік на аркуші паперу.
ІІІ. Навчання дітей читанню.
Чи повинен абітyрієнт-першокласник вже вміти читати? Наша відповідь – бажано! Чим раніше дитина навчиться читати, тим краще.
Як же учити читати?
У школі вчать складовому читанню. Беремо приголосний звук М, додаємо голосний А – виходить - МА, потім підставляємо на місце А інші голосні, отримуємо МО, МУ, МИ, МІ і т. д. Пізніше, навпаки, до однієї голосної підставляємо різні приголосні: А- МА, ША, НА, ЛА, РА і т. д.
Батьки, не знаючи цієї методики, часто навчають неправильно, замість звуків називають букви: ем, ел, ер..
Для запам'ятовування щоденно складайте з дітьми склади.
Якщо дитина вже запам'ятала накреслення букв, можна друкувати. Робити це краще в зошиті в клітинку. Для занять з читання підійде і розрізна азбука, кубики, вирізані з газет великі букви. Читайте з дітьми вивіски, рекламні щити, лозунги-заклики. Не поспішайте читати «Буквар», краще знайомтесь з "Азбукою”.
Купуйте дітям яскраві, ілюстровані книжки і разом радійте новій книзі. Читайте разом, переказуйте - і успіх вам забезпечений.
Ви скажете: ми повинні вчити дітей читати, а що ви будете робити у школі?
Звичайно, нам, вчителям, вчити читати легше. Ми знаємо, як це робити. Раннє читання розв'язує багато проблем:
По-перше, виховується любов до книги. Якщо дитина не навчиться читати в ранньому дитинстві, то ніколи не дізнається, що для неї написано сотні чудових книг Олександра Олеся, В.Нестайка, Г.Х. Андерсена, К.Чуковського, С.Маршака...
Бо, коли ваш син або донька навчаться, нарешті, читати ці книги, вони для них будуть уже нецікавими - він або вона їх переросте. В результаті дитина не отримає багатий матеріал для фантазування, для формування поглядів на життя.
Ви запитаєте. а як бути з письмом?
Відповідь - поступово вчити писати, починаючи з елементів письма. Краще навчити вчителю, чим потім переучувати! Дуже важливо при цьому дотримуватись вимог до посадки дитини, розташування зошита, правильного тримання ручки. Не дотримування цих вимог призводить до негарного почерку, викривлення хребта.
Крім того, доцільно заохочувати дітей до ліплення, конструювання, друкування і малювання. Такі види діяльності добре розвивають дрібні м'язи руки.
IV. Здоров'я дитини як один з найважливіших факторів успішного навчання у школі.
До успішного навчання потрібно підготувати дитину не тільки морально, інтелектуально, а й фізично. Тому будуть потрібними і корисними такі рекомендації:
1. 3малку привчайте дитину дотримуватись правил особистої гігієни.
2. Виробіть для дитини чіткий режим дня і намагайтесь його дотримуватись.
3. Привчайте дитину до ранкової зарядки. Фізичними вправами особливо корисно займатись на свіжому повітрі.
4. З раннього дитинства загартовуйте вашу дитину.
5. Влаштовуйте дитині прогулянки в будь-яку погоду. Пам'ятайте! Хвора дитина - це горе не тільки для батьків, але й для вчителів: порушується звичний навчальний ритм, дитині приходиться весь час «наздоганяти» матеріал.
6. Перед заняттями у школі проконсультуйтесь з психологом, логопедом. При необхідності виправте, з допомогою фахівця, мовленнєві недоліки дитини.
7. Пройдіть повне медичне обсеження дитини. Відвідайте стоматолога, вилікуйте дитині всі хворі зуби. Перевірте зір вашої дитини в окуліста.
Шановні батьки! Ваші діти готуються до відповідального періоду життя, тож допоможіть їм у цьому!
